Свій останній матч в виїзному турі "Фенікс" провів проти "Чорного моря", яке на той момент очолювало турнірну таблицю. Команди дуже добре знали одна одну, і це не є звичайним журналістським кліше: за понад три роки з моменти першої зустрічі ще в Першій лізі Чемпіонату України, команди зустрічалися сім разів. І хоча статистична перевага була на боці "Феніксу" (5 перемог проти 2 поразок), всі розуміли, що тут і зараз все визначатиме поточна форма та підготовка команд. В разі перемоги "Чорне море" гарантувало собі проміжну першу позицію, а "Фенікс" міг піднятись на другу сходинку в таблиці.
На початку гри жодна з команд не володіла беззаперечною перевагою. Роботи було порівну у обох голкіперів: як у гравця юнацької збірної України Івана Белімова, так і у Ельдара Братчука, якому тренерський штаб доручив захищати ворота "Фенікса". Зазначимо, що гру пропускав Іван Коньков, який отримав травму у попередній зустрічі, і за попередньою оцінкою буде змушений залишитись поза грою декілька тижнів. Також тренери надали відпочинок Данилу Ходацькому, який не повністю відновився від хвороби. Сергій Гриценко вирішив дотримуватись тієї ж тактики замін, що й у грі проти "Урагану", замінюючи окремих гравців точково, а не цілими четвірками.
Здавалося, що обидві команди трохи втомилися під кінець виснажливого триденного футбольного марафону, тому відверто небезпечних моментів біля обох воріт було не дуже багато. Ельдару Братчуку переважно доводилось грати ногами, відбиваючи удари гравців "Чорного моря" з середньої дистанції, а з боку "Фенікса" запам'ятався момент у Солдатенка, який з розвороту не зміг пробити Белімова, та потужний, але невлучний постріл Бевза. Також маленьке диво створив Демид Євсюков, який в майже безнадійній ситуації в підкаті відбив м'яч, що прямував до сітки воріт "Фенікса". На останніх секундах "Чорне море" майже відкрило рахунок, але ані вихід сам-на-сам, ані добивання в стійку до голу не призвели.
Другий тайм розпочався в схожому стилі, жодна з команд не намагалась форсувати події. Перший по-справжньому небезпечний момент був у Солдатенка, який ледь не пробив Белімова, замикаючи пас Боднаря після швидкої атаки. Трохи полоскотали нерви харківським вболівальникам довгі закидання до воріт Братчука через все поле, такі як призвели до голу у грі з "Іллічевцем", але цього разу голкіпер зіграв більш впевненно. В цілому територіальна перевага була на боці "Феніксу", суперник якого, на відміну від зустрічей з ДЮСШ-4 та "Ураганом", не вдавався до масованого пресингу, дозволяючи досить комфортно розігрувати м'яч.
Здавалося, що обидві команди влаштовує нічия та перехід до післяматчевих пенальті. Стратегічно, це могло бути правильним рішенням, адже для збереження місця в верхній частині таблиці фаворитам достатньо вигравати матчі проти відносних аутсайдерів, та набирати хоч якісь очки в матчах з іншими фаворитами (певна варіація "виїзної моделі" вітчизняного футболу - перемога вдома, нічия на виїзді). До того ж, голкіпери обох команд (Лазеба та Белімов) відомі своїми впевненими діями під час шестиметрових, і Володимир Лазеба вже за дві хвилини до закінчення другого тайму почав розігріватись, готуючись до пенальті. Але іншої думки виявилися польові гравці "Феніксу". Під час типового та добре відомого одеситам розіграшу кутового нестандартно зіграв Боднар, прибравши м'яч під себе замість пасу у дотик; його простріл другим темпом невдало відбив Белімов, а на добиванні Болдижев спрямував м'яч у сітку.
У "Чорного моря" залишалося десь півтори хвилини, щоб зрівняти рахунок. Команда пішла в наступ впятьох, але виглядала відверто розгубленою, втративши м'яч декілька разів на рівному місті, а Демид Євсюков до того ж ледь не забив гола з власної половини поля. Бездоганно на позиції останнього захисника зіграв Болдижев, двічі вибиваючи м'яча в аут і забезпечивши "Феніксу" надважливу перемогу. Таким чином, за підсумком стартового виїзного туру "Фенікс" посів друге місце, зігравши з усіма головними конкурентами, набравши однакову кількість очок з рівненською ДЮСШ-4 та поступаючись їй лише за рахунок додаткових показників.