«Фенікс» та «Ураган» зіграли фінальний матч Кубку України U17, у якому не було тих, хто програв. Хтось залишився з кубком своєї вікової категорії. Інші – із задоволенням від того, що знову, як і влітку у Чорноморську, змогли гідно протистояти абсолютному лідеру дитячо-юнацького футзалу у віковій категорії U17. Уболівальники та організатори відчули задоволення від ледь не єдиного інтригуючого та захоплюючого матчу на турнірі. Абсолютно гідного статусу фіналу.
«Фенікс», як і у півфіналі з валківською ДЮСШ, грав точно від оборони, роблячи ставку на контратаки. Це й зрозуміло: практично всю гру, за винятком лічених хвилин, «Ураган» був змушений грати першою четвіркою, що повністю складалася з гравців юнацької збірної U1, двоє з яких – «пізняки» (2004 р.н.) навіть для цієї старшої для нас вікової категорії. І напруження та невизначеність до самого фінального свистку для івано-франківців створювала наша група гравців на рік-два молодших. А Демид Євсюков, один з кращих гравців цього матчу, молодший своїх опонентів на чотири роки.
Фактор залу, про який вже було сказано багато, не згадуватимемо. Він був однаково незручним і для нас, і для «Урагану». І кажучи відверто, той рівень гри, що обидві команди змогли показати за цих умов у фіналі, вже був показником рівня учасників головного матчу турніру.
У Молодіжній Екстра-лізі U17, яка явно потерпає через відсутність інтриги, «Ураган» йде без втрат. За дванадцять зіграних матчів команда Івана Данилишина пропустила лише вісім м’ячів. Показник, погодьтеся, вражаючий. Та й у Чернігові у чотирьох матчах до фіналу «дракони» пропустили лише чотири рази. Отже три м’ячі, забиті нашими хлопцями такому супернику, безумовно, не можуть не радувати. Тим більше, що цього сезону «Урагану» стільки ще ніхто не забивав.
Із перших вже хвилин стало зрозумілим, що гра буде відрізнятися від попередніх матчів «Фенікса». Й справа навіть не у силі суперника як такої, а у тому, що грав «Ураган»: це був справжній футзал, від якого за попередні кілька ігор у такому самому залі і з футбольними (а не футзальними) командами ми вже відвикли.
Перша половина тайму проходила повністю під диктовку «Урагану». Перша четвірка, складена з гравців національної юнацької збірної України, не давала роздиху захисникам «Фенікса» на жодну мить. Виразний акцент в атаках івано-франківської команди було зроблено на правий фланг, звідки постійно проходили гострі передачі або дальні удари. На перших хвилинах наші захисники «забули» у штрафній Афтанаса, але Микита Боднар вчасно розрядив обстановку. Надалі облога воріт Лазеби тривала, але харків’яни дисципліновано накривали небезпечні удари. Епізодів біля воріт Починка було не так багато - дальні удари Долгулі та Євсюкова. Закиди на Артема Шевченка, що допомагали нам у попередніх іграх, проти сильнішого суперника вже не проходили.
Хоча тиск «Урагану» рано чи пізно міг призвести до забитого голу, насправді м’яч захисники «Фенікса» привезли собі самі. Ходацький, вибиваючи м’яч зі свого штрафного майданчика, влучив у Даміана Запорожана, а за спроби виправити помилку Данило зіграв супернику в ногу. Й хоча Запорожан уже вдарив повз ворота, суддя все одно вказав на «точку». Шестиметровий удар реалізував Андрій Афтанас, який розвів м’яч і Лазебу по протилежних кутах воріт.
Утім, пропущений гол не засмутив харків’ян, і вже атакуючи у відповідь вони зрівняли рахунок. Артем Шевченко протягнув м’яч від свого штрафного майданчика після розіграшу кутового «Ураганом»; оточений трьома захисниками, примудрився віддати передачу на Ходацького; удар Данили парирував Олександр Починок, та м’яч відскочив у захисника Дмитра Федика, від нього влетів у ворота. Так на завершенні одинадцятої хвилини матчу рахунок став 1:1.
Повіривши у власні сили, «Фенікс» вирішив не зупинятися на досягнутому й став вибиратися на чужу половину частіше. Перспективний забіг лівою бровкою здійснив Микита Боднар, обігравши захисника, але відпустив м’яч надто далеко. А за хвилину на івано-франківців чекав справжній «холодний душ»: після розіграшу аута «Феніксом» сильно пробивав Іван Коньков, м’яч зустрівся з плечем Івана Дроздова й від нього залетів до сітки воріт «Урагана». Так Івано-франківський колектив уперше за весь турнір опинився у ролі команди, що відігрується.
Гра, яка до цього могла здатися «Урагану» нескладною прогулянкою, набула несподіваного характеру, й у футзалістів обох команд почали здавати нерви. Кількома хвилинами раніше жовту картку за розмови з арбітром отримав Володимир Лазеба, цього ж разу судді остудили пил Дмитра Федика та Демида Євсюкова, які не поділили право введення м’яча з ауту та яке дісталося авторитетнішому «Урагану» після очевидної суддівської помилки. Івано-франківці насіли на ворота Лазеби й за кілька хвилин досягли потрібного результату. Спочатку безпосередньо перед тайм-аутом, запитаним Сергієм Гриценком, свого гравця у штрафному майданчику упустив Данило Ходацький, і Даміан Запорожан зрівняв рахунок точним ударом. А за 15 секунд до свистка на перерву досяг цілі дальній постріл Павла Скицька, й «Ураган» знову вийшов уперед: 3:2.
Другий тайм розпочався з надактивності лідера Юнацької Екстра-ліги. Даміан Запорожан підіграв рукою в атаці й завдав удару у кут воріт Лазеби, та воротар «Фенікса» зіграв понад усяку похвалу. Претензії Юрія Ващенка до суддівства призвели до ще однієї жовтої картки – тепер уже нашому тренеру. Супер-момент втратив Запорожан, поціливши у штангу з гострого кута після проникаючої передачі «Фенікса».
Перший момент біля воріт «Урагану» стався лише на п’ятій хвилині тайму: Іван Коньков пройшов по центру й пробив повз Починка; м’яч влучив у дальню штангу, зрикошетив у голкіпера, але не перетнув лінію воріт. Однак у цілому ініціатива була повністю за «Ураганом», й лише самовіддана гра Лазеби та захисників дозволила рахунку на табло не змінитися.
Розуміючи, що поточний результат повністю задовольняє «драконів», футзалісти «Фенікса» стали активніше пресингувати суперників. Отримавши м’яч, наші гравці прагнули розпорядитися ним обережніше, контролюючи та обігруючись із Максимом Долгулею та Максимом Шевченком. Вчергове Долгуля до кінця поборовся на фланзі атаки й зумів викотити м’яч від кутового прапорця на Боднаря, той відпасував на Шевченка, утім удар у нападника «Фенікса» не вийшов. Пройшов відмінний пас Боднаря п’ятою, але удар Ходацького заблокували. Безрук розганяв перспективну атаку «3-у-2», але віддав неточний пас на Євсюкова. Після помилки захисників «Урагану» м’яч опинився у того ж Євсюкова, але його дальній удар вийшов надто неточним. Посередині тайму стався перший фол, зафіксований суддями у гравців «Урагану», втім, розіграш штрафного ні до чого не призвів. Урешті, все ж спрацювало стандартне положення у виконанні «Фенікса», й м’яч Ходацького після розіграшу кутового влетів поміж ноги воротаря Урагану – 3:3!
Грати залишалося менше п’яти хвилин, через що команда з Івано-Франківська з новими силами помчала в атаку: доводити до серії пенальті не входило до їхніх планів. Здавалося, що суддя призначить ще один шестиметровий у ворота «Фенікса» після неточного удару Запорожана й запізнілого підкату Демида Євсюкова, та ліміт сумнівних суддівських рішень на сьогодні, вочевидь, був вичерпаний. Гравці та тренерський штаб «Урагану» відчутно занервували, на полі знову з’явилася у повному складі безальтернативна перша четвірка «драконів». Утім, не технічна майстерність й не досвід гравців Екстра-ліги стали вирішальними наприкінці цього матчу. Його результат визначила одна невимушена помилка: воротар «Фенікса» у простій ситуації подарував м’яч супернику у центрі поля, захисники не встигли перебудуватися, й точну передачу Дмитра Федика у порожні ворота замкнув Даміан Запорожан.
Останні хвилини «Фенікс» провів в атаках із п’ятим польовим – манішку вдягнув Микита Боднар. Дальній удар Данили Ходацького влучив у воротаря. За пів хвилини до фінального свистку загострюючу передачу віддав Демид Євсюков, та надто неточно. На останніх секундах відмінно зіграв Артем Шевченко, «видряпавши» м’яч у двох гравців Урагану, й перенаправив його Максиму Долгулі, але останній пас на Демида Євсюкова перервав захисник івано-франківської команди.
Фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу «Урагану». Результат цього матчу для наших хлопців став розчаруванням. Утім, лише через підсумковий результат. Вирішуючи їхати на Кубок України U17, хлопці (а саме від них виходила ініціатива взяти участь у цьому турнірі) передусім хотіли перевірити свої сили саме з івано-франківцями. Й зіграли у цій зустрічі «фіолетові» понад усяку похвалу, показавши усім, що наступного сезону у Юнацькій Екстра-лізі U17 харківська команда здатна вирішувати серйозні завдання.