Сезон 2021/22 буде для “Фенікса” майже напевно одним з найважчих за всю історію команди. Вірогідність того, шо АФУ збере сильний Чемпіонат U16 невелика, ймовірно, наголос буде зроблено на вікову категорію U17, що означає для нас виступ одразу у двох вікових категоріях, в одній з яких суперники будуть на 2-3 роки старшими.
Аби підготовитися до матчів цього року, тренерський штаб команди вирішив витратити два місяці, що залишилися до відпустки, на матчі з командами, гравці яких старші 2006/07 років народження. Оскільки літній Чемпіонат Харкова з футзалу такої можливості не надає, було прийнято рішення взяти участь у Chernomorsk Cup U16 у Чорноморську 27-30 червня, а також перевірити команду у короткому (6 матчів) Кубку АЖІ з футзалу серед дорослих команд,
Дебют у дорослому футзалі хлопці очікували з нетерпінням. Й справа навіть не лише у тому, що хотілося перевірити себе на тлі аматорів. Для багатьох з «ветеранів» «Фенікса» турніри АЖІ знайомі з дитинства: хлопці вболівали за своїх батьків, що грали тут, ще до того, як самі почали грати у футбол. Власне, тому й команди були усі знайомі.
Структура Кубку з точки зору турнірної боротьби більш щадна. Із двох груп по чотири команди у 1/ 4 фіналу виходять усі. Чотири команди, що програють у чвертьфіналах, розігрують свій комплект кубків, тоді як переможці поборються за головні призи турніру. Утім нагороди у цьому турнірі цікавлять Сергія Гриценка та Юрія Ващенка останньою чергою. Головне – дати хлопцям зміцніти у «дорослій» боротьбі.
Й саме у плані боротьби та самовіддачі команда виглядала здорово. Хвилювання, що напевно тиснуло на хлопців, не було помітним. «Фіолетові» добре контролювали м’яч, непогано творили. Відмінні моменти для взяття воріт були у Конькова та Безрука, а там, де не вдавалося підійти на близьку дистанцію до воріт, здорово пробивали із середньої дистанції Шевченко та Ходацький.
«Харків-Спорт» поставив на швидкі контратаки, дві з яких принесли успіх вже у першому таймі. Утім, до честі «фіолетових», їм вдалося вже до перерви відновити рівновагу. Перша четвірка, яка швидше адаптувалася до гри, передусім, завдяки габаритним Шевченку та Ходацькому, Конькову, Солдатенку й Долгулі , які «виглядали» цього дня, забила двічі. До першого взяття воріт призвів розкішний пас Долгулі від власних воріт, що відрізав усю команду суперника й вивів Конькова сам на сам із Юрієм Котляром. Іван здорово «зримо» перекинув пас повз кіпера суперника.
Другий м’яч – багато в чому заслуга Ходацького, який «прочитав» неточне введення м’яча Юрієм Котляром. Данило пройшов з м’ячем до штрафної «Харків-Спорту», де захисникам вийшло вибити його на ногу Максиму Долгулі, який точно пробив у ближній кут.
У проміжку між цими забитими м’ячами були перспективний розіграш вільного, під який спеціально випустили лівоногого Замулу, чий удар утім заблокували захисники. І класний удар Ходацького з далекої дистанції, який потрапив у стійку воріт.
«Харків-Спорт» винайшов свою тактику у далеких закидах практично до нашої штрафної, де часто рослі гравці «білих» вигравали боротьбу й небезпечно пробивали по воротах. Ельдар Братчук, який впевнено провів у рамці свій перший тайм, виручав не раз, а там, де він був безсилий, на допомогу приходила стійка воріт. У другому таймі «Фенікс» надто захопився позиційною грою. Команда, як і до того, непогано контролювала м’яч у центрі майданчика, але до загострення, як правило, не доходило, якщо не рахувати кількох «сольних» спроб прорватися до воріт крізь кількох захисників.
Утім, якщо попереду у «фіолетових» щось час від часу вимальовувалося, то гра у обороні у другій половині матчу давала збій. Тричі м’яч побував у воротах Лазеби до того, як «Фенікс» перейшов на гру з п’ятим польовим, роль якого спочатку виконував Ходацький, а потім – Боднар. В обох випадках команда виглядала добре, прагнучи загострювати гру продольними передачами до воріт, чого ми практично не бачили, скажімо, у недавньому Кубку Ліги у Білозір’ї. Та відігратися хлопцям не судилося. Навпаки, м’яч ще раз побував у сітці наших воріт.
Утім, незважаючи на неприємний рахунок, невдалим цей дебютний матч назвати ніхто б не наважився. Команда у жодному не поступилася супернику, а за кількістю ударів по воротах навіть перевершила. Дуже сподобався настрій, мотивація та непоступливість у боротьбі. Наіграні стандарти, що проходили час від часу, гра з п’ятьма польовими. Ледь забракло сміливості у побудові атак та дисципліни в обороні. Цим двома аспектам гри , напевно, й буде приділено увагу на тренуваннях перед матчем другого туру з командою «АФК Природа-3», срібним призером медіа-ліги Чемпіонату АЖІ.