“Фенікс” та ДЮСШ Валки – це завжди інтрига з першої до останньої хвилини. Тож літній турнір з міні-футболу був потрібний нам вже хоча б заради цих матчів.

Сьогоднішня гра відкрила рахунок третьому десятку зустрічей “фіолетових” з командою Віктора Детюка. Й у більшості випадків результат матчу вирішувала або мінімальна перевага однієї з команд, або ж взагалі серія післяматчевих пенальті.

Валки представлені у цьому турнірі двома командами – 2005 та 2006 років народження. Якщо перша вважається чи не головним фаворитом турніру, то друга, як минимум, має всі підстави сперечатися з цим, тим більше, що ДЮСШ Валки 2006, окрім основного воротаря клубу Анатолія Наку, підсилена ще й основним гравцем старшої команди та її капітаном Даніілом Сиротенком.

У переддень матчу організатори визначилися з формулою самого турніру в нашому віці. Команди зіграють одна з одною в одне коло, а потім перші дві команди за пдсумками цього етапу вийдуть в ½ фіналу напряму, а колективи, які посядуть місця з 3 по 6, розіграють між собою ще дві путівки до півфіналу. Такм чином, боротьба за лідерство у групі загострилася. А для другої валківскої команди, що встигла вже втратити очки у матчі з “Колосом” з Дергачів, сьогоднішній матч набув особливої важливості: друга поразка не позбавляла валківчан шансів на півфінал, але ускладнювала й робила довшим шлях до нього. Отже не дивно, що саме гості сьогодні грали першим номером. ДЮСШ Валки, що стали першим серйозним суперником наших хлопців після березневого фіналу Кубку України, дали справжній бій “Феніксу”. Підопічні Віктора Детюка перевершили нас передусім у фізичний підготовці. Іноді складалося враження, що “салатові” не сиділи на тримісячному карантині, а працювали весь цей час у звичному режимі. Сім польових гравців суперника виглядали досить мотивованими й свіжими, “підсівши” тільки після другого пропущеного м’яча.

Усвідомлюючи, що на перший план у цій зустрічі вийде саме фізична боротьба, Сергій Гриценко та Юрій Ващенко внесли деякі зміни до четвірок. Отже перша стартувала з Даніілом Болдижевим на незвичній для нього позиції “стовба”, а роль Данііла довірили його тезці Ходацькому. І вже на старті матчу “Фенікс” міг забити двічі, якби у завершальній стадії атак команді більше таланило.

Але таланило на початку зустрічі гостям. Одна з помилок “фіолетових” в атаці призвела до закиду на Романа Коверю, який виграв боротьбу у Данііла Ходацького й в упор прострелив ворота Ельдара Братчука.

Пропустивши, “Фенікс” посилив тиск на ворота суперника. Тренери стали робити зміни частіше, намагаючись освіжити гру команди у спеку, якої місто, за даними Харьковського регіонального гідрометцентру, не бачило з 1954 року. І це дало свої результати: Артему Шевченку вдалося точною передачею вивести на ударну позицію Івана Конькова, який зваженим ударом спрямував м’яч до сітки воріт Анатолія Наку.

У другому таймі ініціативою більше володіли наші суперники, до того ж, у багатьох компонентах гри їхня перевага була особливо домінуючою. Валківська команда зробила по воротах 16 ударів, 9 з яких припали на ствір. Крім того, валківчани подали 8 кутових, тоді як ми – жодного. Й величезна заслуга в тому, що “Фенікс” вистояв, у бездоганній грі Володимира Лазеби, який у другій 20-хвилинці творив дива.

Перевершив суперника “Фенікс” у ефективності реалізації своїх моментів та фантастичному везінні біля власних воріт. Наша комада у другому таймі пробила лише двічі по воротах суперника, але обидва рази – у ствір, причому один із цих ударів став переможним – Нікіта Боднар здорово прострелив повз ворота, й Демід Євсюков точно замкнув дальню штангу, забив переможний м’яч у цій зустрічі.

Заради справедливості варто сказати, що за решту шість хвилин підопічні Віктора Детюка могли забити як мінімум тричі. Особливо небезпечним виглядав момент, коли одразу двоє граців у салатовій формі виходили “два в нуль” , але якимось дивом Лазебі вдалося перервати передачу на дальню штангу, здійснивши найприголомшливіші сейви у матчі.

“Фенікс” отримує дуже важку перемогу, що стала дванадцятою у протистоянні з валківчанами, й далі лідирує у груповому етапі турніру. Попереду у команди два непростих матчі – з “Колосом” (Дергачі) та першою командою ДЮСШ Валки.