Сповнені позитивних емоцій після п'ятничної гри проти ДЮСШ-12 (2004), гравці «Фенікса» були готові прийняти виклик команди, яка представляє Харківську область. До матчу проти «Торпедо» з селища Бабаї наші хлопці підходили з граничною концентрацією. У багатьох з них ще свіжі у пам'яті події попереднього очного двобою, у якому підопічні Сергія Гриценка та Юрія Ващенка відсвяткували успіх з рахунком 9:3, пропустивши перший гол вже у дебюті гри. Щоправда, потім позначився більш високий клас гравців «Фенікса», які завершили осінній турнір Відкритого Чемпіонату Харкова на третій ігровій позиції.
Сьогоднішній поєдинок відбувався у спорткомплексі «Динамо». Після терафлексового покриття залу у Пісочині нашим гравцям потрібен був якийсь час, аби знову адаптуватися до ненависної гуми. Хоча цей факт й не виправдовує того, що після стартового відрізку гри «Фенікс» поступався з гандикапом у 2 м'ячі. Навпаки, наші хлопці розпочали матч з великим бажанням, і лише фатальне невезіння перешкодило їм повести у рахунку вже в дебюті двобою. Спочатку здалося, що гол у ворота «Торпедо» – лише справа часу. І нарешті мя'ч таки влетів у сітку – щоправда, розводити його з центра майданчика довелся гравцям «Фенікса». Владислав Рахмаіл пробив з гострого кута, й Володимир Лазеба не зміг виручити партнерів по команді.
Не пройшло й хвилини, як послідувала контратака «Торпедо», і тепер вже точним ударом відзанчився Артем Мишков. Тренер Іван Михайличенко був задоволений, оскільки тактика гри «другим номером» приносила успіх його підопічним. Своєю чергою, високий пресинг суперника не дозволяв нашим хлопцям вільно починати позиційні атаки. На той момент виникло відчуття, що гол «Фенікса» може істотно змінити перебіг гри. Але час плинув, а голкіпер «Торпедо» продовжував зберігати ворота «на замку».
Ключовий момент відбувся на 14-й хвилині матчу, коли Михайло Солдатенко зумів направити м'яч поміж ніг Ігоря Омельченка. Ще до перерви наші хлопці відновили рівновагу у рахунку, пробивши класичну комбінацію на три ходи за участі Данііла Дудіна, Данііла Болдижева й Артема Шевченка, якому залишалося влучити у порожні ворота суперника.
У другому таймі «Фенікс» продовжив діяти в атакуючому стилі, а гравці «Торпедо» все частіше не встигали перекривати проблемні зони. Позначилося й те, що суперник не мав істотного посилення з лави запасних, на якій було лише двоє гравців. Зате голкіпер Ігор Омельченко спіймав кураж, у відмінному стилі відбивши кілька «пострілів» з близької відстані, однак нічого не зміг вдіяти після удару Михайла Солдатенка, який став однією з ключових постатей у минулому протистоянні.
Після цього взяття воріт «Фенікс» вже було важко зупинити. Вагоме слово сказав капітан команди Іван Коньков, який потужним ударом відправив м'яч точно під перекладину. Не пішов з майданчика, не забивши м'яча, й Максим Долгуля, який довів до логічного завершення комбінацію за участі Данііла Дудіна. Одже, справу зроблено. І навіть пропущений гол на фініші поєдинку, автором якого став Микита Кононенко, не дуже засмутив наших хлопців, які записали до активу три залікові бали. Підсумкова перемога з рахунком 5:3 дозволила «Феніксу» піднятися на 4 місце у турнірній таблиці (9 ігор, 18 очок).
«Фенікс-2» виглядав дуже пристойно у своєму матчі проти лідера групи – ХТЗ-2, а гра команди з п'ятьма польовими порадувала. Втім, сенсації не відбулося, й команда Генадія Косенкова відсвяткувала успіх 4:1.
Сергій Гриценко, «Фенікс», тренер:
- Хочу сказати велике спасибі супернику. Вони 2:0 повели, але й наші хлопці проявили бойцівські властивості. Мені сподобалися їхні дії у сьогоднішній грі.
- Завдяки чому вдалося переломити хід поєдинку?
- Завдяки командній грі. Сьогодні було більше точних пасів, діагоналі проходили. Не скажу, що по «стандартах» це було добре, бо щось виходило, а щось ні. Коли хопці пропускають перший гол, то в них одразу опускаються руки. Найголовніше першими забити гол, і тоді команда біжить уперед. А так – пропустили перший, другий гол і трохи знітилися. Потім ми їх підбадьорили – й гра пішла.