«Фенікс» - ДЮСШ Валки – це завжди здорово! Яскрава вивіска, красива гра, вир пристрастей та інтрига. Але дві гри за два дні, мабуть, перебор. Надто багато сил – фізичних й емоційних – команди віддають таким протистоянням.
Валківська команда, укомплектована гравцями 2005 року народження, мабуть, один з головних фаворитів цього відбору. Дуже потужно, злагоджено та добротно виглядяє вона на майданчику. Саме тому вчорашня перемога «Фенікса» - на вагу золота. І тим приємніше, що наша команда єдина, кому дружина Віктора Детюка поступилася в основний час.
Але сьогодні все відбувалося з точністю «до навпаки». Валківчани з перших же хвилин позначили свої претензії на реванш. І якщо вчора вдача була найчастіше на нашому боці, то сьогодні вона повернула супернику все сторицею. Судіть самі: «салатові» зробили 9 ударів по наших воротах у першому таймі, з яких у сітці Вови Лазеби опинилось одразу 4! Протягом же усього матчу ДЮСШ Валки вдарили у ствір наших воріт 12 разів й забили рівно половину. Такій результативності може позаздрити будь-який професійний клуб. А такий початок – вибити з колії будь-якого суперника.
«Фенікс», який сам відрізняється непоганою результативністю, перебив Валки майже удвічі, але влучили лише три удари – насамкінець зустрічі.
Додав головної болі Сергію Гриценку та Юрію Ващенку й поповнений лазарет команди. Після першої зустрічі ігрового дня з «УФК-Олімпіком» стало зрозумілим, що не помічники у другому матчі Микита Боднар, який розганяв атаки другої четвірки вчора, та один з героїв першої зустрічі з ДЮСШ Валки Артем Шевченко. Обидві втрати були дуже чутливими. І якщо на позиції Микити Боднаря непогано виглядав Демід Євсюков, то замінити повноцінно Артема не вдалося. Надто велике значення у матчі з суперником, який перевершує нас фізично, має фактура «стовба».
При рахунку 0:4 ще у першому таймі «Фенікс» перейшов на гру з п'ятьма польовими. Із цієї хвилини й до закінчення матчу практично вся гра відбувалася на половині поля команди Віктора Детюка, яка грала відповідно до рахунку. Лише три удари у ствір воріт «Фенікса» зробили валківчани у другій половині гри, але два з них стали результативними. Певен, знайомі з історією протистояння двох команд легко здогадаються, чиї саме удари вражали вже порожні ворота «фіолетових». Анатолій Наку вкотре підтвердив свою репутацію найзабиваючого воротаря.
«Фенікс» же хоч і володів подавляючою територіальною перевагою, скористатися нею дуже довго не міг, й під час хвилинної перерви у першому таймі, й великої перерви між таймами тренери просили загострити гру, використовуючи центральну зону.
«Дійшло» це до команди тільки в останні дві хвилини зустрічі, коли Долгуля двічі прийняв м'яч у центрі, скидав під удар, а Ходацький «убойно» пробивав.
Чому хлопці не робили цього раніше – це питання тренерів й «Фенікса», й інших команд, що спостерігали один з головних матчів туру, так і лишилося без відповіді.
Оцінюючи виступ команди у першому колі, важко бути скепетиками. Це не минулорічний розіграш, у якому ми грали у своїй віковій групі. Аналізуючи таблицю та календар зустрічей, що залишилися, можна сказати, що шанси на визід до фінальної частини у команди дуже навіть непогані. Цьому посприяли, до речі, несподівані осічки прямих конкурентів – «Першої столиці» й ДЮСШ-5 (читай «Сокола»). У підсумку з цими двома командами «Фенікс» і поділяє рядки з другого по п'ятий, поступаючися лише за додатковими показникми.
Наступне коло планується на грудень, і воно, безумовно, прояснить дальші перспективи команд групи, яка, в принципі, досить рівна, й кожна команда не лише здатна піднести сюрприз, але й робить це. Фаворити міняються з калейдоскопічною частотою, й спостерігати розвиток подій у групі «В» справа, скажімо прямо, цікава. Не кажучи вже про те, що в цій футбольній колоді є й власний джокер – ФК Авдіївка, який не спромігся взяти участь у першому колі. Ніхто не знає у сутності, що являє собою ця команда, й тим цікавіше очікувати друге коло турніру, який, будемо відверті, дарує нам широкий діапазон емоцій.