Перший виїзний тур Чемпіонату України U15 з футзалу завершено. «Фенікс» може оцінювати підсумковий врожай очок по-різному. Але історія, як відомо, не терпить «якби». Питання про те, що було б, якби ми утримали переможний рахунок у матчі з рівненською ДЮСШ-4, використали б усі свої стовідсоткові гольові можливості, якби не сталося прикрого рикошету, могли б поставати по-іншому. Що сталося б, якби ми не виграли серію післяматчевих пенальті з львівською «Енергією» чи з «Гопри», якби не відігралися у матчах із тими двома командами? Або не відіграв бодай один із наших воротарів на такому високому рівні?
Будьмо справедливі: за перший виїзний тур команда заслужила чотири с плюсом. Десять очок у п’яти матчах – показник, що дозволив команді стати на четверте місце з відставанням від другого лише на два очки. У турнірі, де переважна більшість команд абсолютно рівні за якістю гри, і кожен здатний обіграти кожного, це, погодьтеся, дуже непоганий результат.
«Феніксу» вистачило «фізики» на всі п’ять ігор у такому щільному графіку. Свій перший турнірний відрізок команда провела дуже рівно і стабільно, поразка у першому матчі жодним чином не вплинула на настрій хлопців, які отримали потім чотири перемоги поспіль.
Сподобалося вміння тримати удар. У матчах з «Енергією», «Іллічівцем» та «Гопри» ми часом поступалися у рахунку, але це не збивало командного настрою, й в усіх трьох випадках ми відігравалися. Причому у другому і третьому дуже швидко.
Команда зіграла дуже дисципліновано в обороні й сподобалася у пресингу, завдяки якому виграла кілька ігор.
Наші воротарі показали дуже хорошу й надійну гру, що дозволила польовим гравцям почуватися надійно та впевнено. «Фенікс» має третій показник у різниці забитих та пропущених м’ячів, а по забитих поділяє другу позицію з ДЮСШ-4.
Й, безумовно, не можна не відзначити дві виграні серії пенальті, у яких забиваючі були бездоганні, а Лазеба у воротах – чудовий.
Відносна стабільність команди у цьому турі врятувала її і у вчорашньому, і у сьогоднішньому ігрових днях, коли лідери, які стартували у перших двох турах без поразок, почали втрачати очки. Причому у багатьох випадках причини, як здавалося ззовні, були зумовлені скоріше психологією. У матчі з «Гопри», безумовно, стояло завдання перемогти. Було важливо перед другим туром залишатися «у грі», не відпускаючи далеко команди, які йшли попереду. Крім того, хлопцям хотілося взяти реванш за поразку у матчі за 3 місце Чемпіонату України U13 сезону 2018/19.
Гра почалася дуже непогано для нас. Перша ж зміна вивела «фіолетових» уперед. Пройшла «наша» комбінація, розіграна як по нотах. Солдатенко віддав передачу по бровці Конькову, той прострелив на дальню штангу, Долгуля замкнув.
Відігратися швидко у «Гопри» не вийшло, й команда перейшла на гру з п’ятьма польовими. Це ледь не привело до другого м’яча, якби Ваня Коньков, що здорово прочитав поперечну передачу суперника, прийняв інше рішення. Та замість пробити по порожніх воротах, він віддав передачу на Безрука, який до м’яча не дотягнувся.
Команда з Херсонської області шукала шляхів до воріт Лазеби й таки знайшла їх. Передачу з лицьової лінії замкнув Максим Лавроненко.
Разом з перевагою у рахунку команда втратила і двох своїх гравців: травми не дозволили вийти на майданчик Микиті Боднарю та Миші Солдатенку. Сергій Гриценко та Юрій Ващенко внесли корективи до складу четвірок. Ключові ролі відводилися Данилі Ходацькому та Даніілу Дудіну, завданням яких стало не дозволити створювати небезпечні моменти біля наших воріт двом «стовпам» «Гопри» – Станіславу Ніколенку та Івану Жаданову, через яких будувалася вся гра команди Олександра Бурківського. І зі своїм завданням і Дудін, і Ходацький впоралися на «відмінно».
Другий тайм пройшов з ігровою перевагою «Фенікса», що вилилося у двократну перевагу по ударах – 21 проти 10. Але точність цих ударів залишала бажати кращого. Двічі при цьому був близький до взяття воріт Данііл Болдижев, а найреальніший шанс забити втратив Денис Міхно, не вціливши у порожній кут воріт Віктора Саленка.
Здавалося, ще трохи, й «Фенікс» заб’є, та натомість м’яч опинився у наших воротах. Після одного з ударів Вова Лазеба відбив м’яч у бік, та Борис Калигорський зміг якимсь неймовірним чином добити у ворота з гострого кута, зачепивши до того ж ногою коліно нашого кіпера. Те, що не вдавалося «фіолетовим» протягом майже 25 хвилин, вийшло одразу ж після того, як команда пропустила. Ходацький вивів Долгулю сам на сам з воротарем «Гопри», й Макс пробив повз воротаря.
«Гопри» знову перейшла на гру з п’ятьма польовими, але до гострих моментів біля наших воріт це не призвело. Основний час матчу так і закінчився внічию, а у серії післяматчевих пенальті наші – Ходацький, Болдижев, Коньков, Шевченко й Дудін – пробили без промаху, а Лазеба «витяг» удар Артема Іваненка.
У «Фенікса» є місяць, аби підготуватися до матчів другого виїзного туру, запланованого на кінець грудня в Івано-Франківську. У першу чергу команді слід відпрацювати стандарти та освоїтися на паркеті, що буде не так просто, враховуючи безкінечні карантинні обмеження та заборони і те також, що матчі Чемпіонату Харкова проходять на відкритих майданчиках.
Та все ж головне: сама гра команди у Чорноморську залишила дуже приємні враження. А отже готуємося виїжджати до Івано-Франківська з оптимізмом.